Топінамбур (земляна груша). Альтернатива картоплі ?

ЖУРНАЛ  “Фітотерапія в Україні”, №2-3 – 1998, с.62.

Скачко Б.Г.

Топінамбур – багаторічна овочева рослина. Батьківщина її – Північна Америка, де вона зустрічається у дикорослому вигляді. В умовах вирощування невибаглива і може з успіхом культивуватись по всій території України.

Рослина холодостійка, бульби починають проростати при температурі +6-8°С, весною та осінню витримує заморозки до температури -10°С. на полях із сніговим покривом витримує температуру -30°С і нижче. Засухостійка, особливо при щільній посадці, у заростях.

Належить до родини айстрових. Стебло високе, рясно олиствене, в заростях поодиноке, у поодиноко стоячих рослин може давати бокові паростки. Рослина досягає у висоту 2-3м, тому на садово-городніх ділянках нею можна формувати “живий паркан”. Листя рясно опушене. Квітне пізньою осінню. В Україні насіння не визріває, тому розмножують топінамбур бульбами, підземною частиною стовбура.

Харчовою цінністью рослину порівнюють з картоплею, але, на відміну від останньої, набагато простішою є технологія її вирощування. Після первинної посадки треба 1-2 рази прополоти навкруги бур”яни. У подальшому потужна надземна частина рослини не дасть можливості розвиватися поруч іншим рослинам. Немає потреби проводити підгортання, вести боротьбу з колорадськими жуками.

Збирати врожай можна з глибокої осені аж до весни. Беручи до уваги, що для збереження плантації топінамбура достатньо залишити лише підземну частину стовбура рослини (повністью вибрати усі бульби, особливо дрібні, неможливо), то з другого року культивування на одному місці щільність рослин і врожайність надземної і підземної частини буде зростати. На садових ділянках земляній груші можна відвести бур”янисті місця, смітні кучугури та інше.

Надземну частину топінамбура, яка значно перевищує за масою підземну частину, можна використати у свіжому вигляді і у вигляді силосу як корм великій рогатій худобі, іншим сільскогосподарським тваринам, птиці. Охоче поїдають тварини і бульби.

Вживають бульби земляної груші, як і картоплю: печеними, смаженими, вареними, а також у сирому вигляді в салатах, для приготування пюре. Для профілактики або лікування пародонтозу слід з”їдати декілька бульб рослини в день замість яблук. Висушені і розтерті в порошок бульби можна використовувати для приготування напоїв.

Основну цінність для організму людини і тварин мають інулін та інуліди, що містяться у бульбах в кількості 14-22% в залежності від сорту і часу збирання, а також їх основний компонент фруктоза, яка надає бульбам приємний солодкуватий смак. Крім того, у бульбах міститься до 2,4% білків, вітамін В1, каротиноїди (провітамін А), до 18мг% аскорбінової кислоти, солі кальцію, заліза тощо. Бульби бувають червоного, жовтого, білого кольору, причому більше цукрів накопичують білі бульби.

При надходженні в організм людини інулін під впливом ферментів піддається розпаду з утворенням фруктози. Всмоктавшись у кров, вона без участі інсуліну надходить в органи і тканини, де служить гарним джерелом енергії. Особливо це цінне при лікуванні цукрового діабету, коли внаслідок різних причин глюкоза не надходить з крові у тканини і у клітинах відбувається порушення спочатку вуглеводного, а потім пов”язаних з ним жирового і білкового обміну речовин.

Заміна картоплі еквівалентною кількістью земляної груші (120-150г на добу) зводило нанівець наявне при цукровому діабеті виділення глюкози з сечею, а збільшення добової кількості бульб земляної груші до 300г різко знижувало рівень кетонових тіл у крові та сечі, що свідчить про нормалізацію обміну речовин на рівні клітин.

При тривалому введенні всередину фруктоза не сприяє розвитку атеросклерозу і ніколи не призводить до ожиріння, тому її можна використовувати постійно як лікувально-профілактичний засіб, особливо людям похилого віку із схильністью до ожиріння. Особливо корисне застосування топінамбура при багатьох хронічних захворюваннях, а також у відновлювальний період після перенесених захворювань як засіб, що підсилює обмін речовин і процеси репарації (загоєння), для профілактики цукрового діабету.

Врожайніть рослини становить 400-500 ц/га, що можна порівняти з врожайністью картоплі, але, враховуючи значно простішу технологію вирощування і можливість використання і надземної частини, топінамбур, або земляна груша, може і повинна стати цінною культурою та широко культивуватися в Україні як на садово-городніх ділянках, так і у промисловому сільскогосподарському виробництві.

Борис Скачко, врач, фитотерапевт, автор 20 книг и брошюр, более 200 статей по фитотерапии, здоровому образу жизни